- оригінальний
- [ориег'іна/л'нией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
оригінальний
Смотреть что такое "оригінальний" в других словарях:
оригінальний — прикметник … Орфографічний словник української мови
оригінальний — а, е. 1) Який не є копією або підробкою чого небудь; справжній, автентичний. || Створений самостійно, без наслідування відомих зразків. || Який не є перекладом з іншої мови. 2) Який привертає до себе увагу своєю незвичайністю, своєрідністю. || Не … Український тлумачний словник
оригінальність — ності, ж. Абстр. ім. за знач. оригінальний … Український тлумачний словник
оригінально — Присл. до оригінальний 2) … Український тлумачний словник
Mykola Leontovych — as a young man. Mykola Dmytrovych Leontovych (Ukrainian: Микола Дмитрович Леонтович) (born December 13 [O … Wikipedia
білінгва — и, ж., спец. 1) Книга віршових перекладів, у якій перекладу передує оригінальний текст вірша. 2) Те саме, що білінгвізм … Український тлумачний словник
дотепний — а, е. 1) Який відзначається дотепністю. || Пройнятий дотепністю. 2) Оригінальний щодо свого розв язання, зроблений майстерно, з витонченістю. 3) до чого, на що, рідко. Здібний, здатний … Український тлумачний словник
етнос — у, ч. Спільнота людей (плем я, народність, нація), що історично склалася та має соціальну цілісність і оригінальний стереотип поведінки … Український тлумачний словник
ідіогномія — ї, ж. Власний, оригінальний погляд на речі … Український тлумачний словник
небанальний — а, е. Позбавлений банальності; оригінальний … Український тлумачний словник
